У мексиканському Лос-Кабосе відбулася зустріч глав держав і урядів країн – членів Групи двадцяти. Російську делегацію на саміті очолював президент Володимир Путін. За підсумками саміту G20 Володимир Путін дав прес-конференцію і відповів на питання журналістів.
В. ПУТІН: Вважаю, що в Лос-Кабосе лідери двадцяти країн зробили ще один крок на шляху взаєморозуміння. Працювали злагоджено, конструктивно і плідно, домагалися компромісів.
Це показали і двосторонні переговори з главами держав і урядів, які пройшли на полях саміту, і звичайно ж, робочі засідання самої Групи двадцяти. Відбулася змістовна дискусія з питань відновлення і стимулювання економічного зростання. Особливу увагу приділили проблемам глобальних дисбалансів і скорочення рівня заборгованості розвинених країн.
У числі основних результатів зустрічі відмічу рішення збільшити ресурсну базу Міжнародного валютного фонду на 430 мільярдів доларів США. Це необхідно для стабілізації світової економіки і зниження ризиків на фінансових ринках. Росія готова надати в розпорядження ВМФ до 10 мільярдів доларів США з міжнародних резервів Банку Росії.
При цьому переконані, що за збільшенням ресурсної бази Фонду повинна послідувати і реформа його управління, метою якої у тому числі стане підвищення ролі в МВФ економік, що динамічно розвиваються. Слід завершити реформу 2010 року, а потім переглянути форму розрахунку квот і голосів в МВФ. Це істотно підвищить легітимність Фонду, дозволить оперативней реагувати на кризові явища в глобальній економіці.
Важливими підсумками саміту стали рішення у сфері реформи фінансового регулювання. Умовилися прийняти новий статут Ради фінансової стабільності, яка не лише наділить Раду статусом міжнародної організації, але і вирішить його інституціональні і експертні можливості, розширить ці можливості.
Затверджені принципи реалізації національних програм у сфері фінансової освіти. Вони сформовані Організацією економічного співробітництва і розвитку при активній підтримці Російської Федерації.
Особливе місце в дискусії на саміті було відведене питанням торгівлі, в першу чергу в контексті відмови від протекціоністських заходів як в області товарів і послуг, так і в області інвестицій. Особлива увага була приділена соціальній тематиці. В першу чергу, звичайно, питанням сприяння зайнятості.
В ході робочого засідання були зачеплені і питання продовольчої безпеки. Серед негативних чинників тут відмічені обмеженість ресурсів, проблеми зміни клімату і волатильность цін на сировину, на сировинні товари. Стабілізувати ситуацію можливо, у тому числі зосередивши зусилля на рішенні пріоритетних завдань в сільському господарстві. Йдеться про збільшення обсягів виробництва і підвищення якості сільгоспкультур, про зростання інвестицій в інфраструктуру і вдосконалення системи інформаційних даних про стан сільгоспвиробництва і ринків. Умовилися продовжити спільну роботу і дослідження, розробки, обмінюватися технологіями.
Теми, позначені в Лос-Кабосе, безумовно, отримають розвиток і в ході майбутнього російського головування в двадцятці. В цілому мають намір зберегти спадкоємність в роботі форуму, сконцентруватися на обговоренні тих проблем, для вирішення яких і була створена двадцятка. Говорю про реформування міжнародної валютно-фінансової системи, про зміцнення міжнародних фінансових інститутів і, звичайно ж, про продовження перетворень у сфері регулювання фінансових ринків.
Також продовжимо дискусію і по таких традиційних нефінансових темах, як енергетика і клімат, світова торгівля і сприяння розвитку. Звичайно ж, повістка наступного саміту, який пройде в Санкт-Петербурзі восени 2013 року, формуватиметься виходячи їх сценаріїв розвитку світової економіки, стану справ в міжнародних фінансах. Але вже сьогодні можу сказати, що ми обов’язково проведемо інвентаризацію усіх зобов’язань, даних двадцяткою раніше.
Підкреслю, Група двадцяти приймає рішення, які торкаються по суті усіх країн світу, і не має права керуватися тільки своїми позиціями і тільки своїми інтересами. В зв’язку з цим вважаємо важливим створити максимально широку дискусію і дискусійний майданчик, на якому свої точки зору зможуть висловити країни, що не входять в двадцятку, у тому числі через авторитетні міжнародні організації, через експертів, представників бізнесу і громадянського суспільства.
Ми націлені на конструктивні результати, здатні зробити реальний вплив на стабільний розвиток світової економіки і зростання добробуту громадян наших країн. Розраховуємо, що спільними зусиллями ми домагатимемося цих цілей.
Шановні пані та панове! Саміт дав хороший шанс поспілкуватися з основними міжнародними гравцями в ході двосторонніх зустрічей, з колегами. Досить широке коло питань обговорили з президентом Сполучених Штатів Бараком Обамою, з прем’єр-міністром Японії паном Нодой, з прем’єр-міністром Девидом Кемероном, з прем’єр-міністром Реджепом Ердоганом, з президентом Бразилії, з президентом Індонезії.
Відмічу, що усі учасники зустрічей налаштовані на активну спільну роботу і не лише в рішенні проблем глобальної економіки, врегулювання кризи і так далі. Робота була корисною і цікавою. Дякую вам за увагу. І звичайно, в кулуарах, що називається, практично з кожним з учасників були проведені невеликі бесіди – досить конструктивні і змістовні. Спасибі велике ще раз.
ПИТАННЯ: Володимир Володимирович, ви за ці два дні дуже багато, напевно, говорили з вашими партнерами з сирійської проблеми. І багато ваших партнерів вважають, що цю проблему неможливо вирішити без зміни режиму, так би мовити, без відходу президента Асада. Ви неодноразово говорили, що Росія не тримається за режим Асада, але необхідно знати відповідь на питання, що буде дальший, що буде в пост-асадовской Сирії. Напевно ви ставили це питання вашим партнерам. Що вони вам відповіли? Чи влаштовує це бачення, яке було виражено вашими партнерами, вас? Якщо влаштовує, то чи готова Росія погодитися на відхід і на зміну режиму?
В. ПУТІН: Я відчуваю, що мені доведеться повторити нашу принципову позицію. Вона полягає в наступному: ми вважаємо, що ніхто не має права вирішувати за інші народи: кого приводити до влади, а кого від влади усувати. Так, ми знаємо, що частина сирійського народу, яка представлена озброєною опозицією, хотіла б, щоб президент Асад пішов.
Але, по-перше, це ще не увесь сирійський народ. А по-друге, і це найголовніше, що я хочу сказати, важливо, щоб сталася не просто зміна режиму, а важливо добитися такої ситуації, щоб після зміни влади, якщо вона станеться(а статися вона повинна тільки конституційним шляхом), щоб після цього в країні настав світ і припинилося кровопролиття.
А щоб добитися цієї мети, треба заздалегідь і як слід попрацювати. Треба добитися від усіх учасників озброєного конфлікту, щоб вони припинили це кровопролиття, сіли за стіл переговорів і заздалегідь домовилися про те, як вони житимуть далі разом в загальній країні і як будуть забезпечені інтереси і безпека усіх людей, які сьогодні в цей конфлікт залучені. Зробити це треба заздалегідь, а не так, як в деяких країнах Північної Африки, де досі триває кровопролиття, попри те, що зміна режиму відбулася.
Ось в цьому і полягає наша принципова позиція. На мій погляд, наші партнери, мої колеги в ході цих дискусій з сирійської проблеми не лише чули, але і до певної міри погодилися з таким підходом. Але відмінності в наших оцінках доки ще залишаються. Ми домовилися про те, що працюватимемо разом для того, щоб цю проблему розв’язати.
ПИТАННЯ: Володимир Володимирович, ви сказали про 10 мільярдів доларів, які Росія виділяє Міжнародному валютному фонду. Цією ж дорогою йдуть і інші країни – виділяється більше 400 мільярдів доларів. Але, виступаючи на ряду зустрічей, виступаючи в газетах, Ви висловили думку, що вливання ліквідності – це міра, яка може на якийсь етап стабілізувати ситуацію, але не є системною. Які системні заходи Ви бачите для того, щоб світову економіку «привести до тями» і поліпшити ситуацію в ній?
В. ПУТІН: По-перше, коли я говорив про вливання ліквідності, то мав зважаючи на вливання ліквідності в комерційні банки, в реальну економіку і так далі, а не в міжнародні організації.
Друге. Ми не надаємо ці 10 мільярдів доларів так само, як і інших учасників цього процесу. Ми резервуємо ці гроші і готові будемо їх надати, якщо вони знадобляться.
І третє. І ми, і інші учасники цього процесу – ми не передаємо ці гроші просто так – це поворотні ресурси. По суті, це один з видів розміщення наших золотовалютних резервів. А вони, як відомо, треті у світі по об’ємах – понад 500 мільярдів доларів. В цілому ця операція навіть з точки зору наших фінансових інтересів має сенс для Росії.
І в той же час стабілізує, звичайно, розширює можливості Міжнародного валютного фонду. А він, діючи за своїми правилами і за своїми законами, досить ефективно працює для того, щоб надавати підтримку з точки зору стабілізації світової фінансової системи. У чому ми теж зацікавлені, також як і усі учасники міжнародного життя. Тому вважаю це рішення абсолютно обгрунтованим і правильним.
Що ж до фундаментальних підходів, то, звичайно, для того, щоб вирішити проблеми у світових фінансах, у світовій економіці, треба не просто оперувати якимись цифрами і надавати підтримку у тому числі і проблемним економікам, проблемним країнам, треба міняти умови функціонування міжнародної фінансової системи, треба міняти принципи, консолідувати бюджети, підвищувати фінансову дисципліну, знижувати заборгованості держав(позамежні речі, коли в єврозоні понад 80 відсотків – держборг в середньому по зоні, в США – 104 відсотки держборг), знижувати дефіцити бюджетів. Якщо в єврозоні ще стабільно цей параметр себе почуває, то в деяких інших країнах, у тому числі в Штатах – 9 з гаком відсотків. Правда, є тренд на зниження. І це дуже хороший сигнал для усієї світової економіки.
Якщо ми доб’ємося вирішення питань такого фундаментального характеру, тоді можна сказати, що ситуація у світовій економіці, у світових фінансах істотним чином міняється. Але це не прості завдання. Головне полягає в тому, що в ході дискусії з цих питань практично усі учасники сьогоднішньої зустрічі в тому або іншому вигляді так чи інакше погодилися з цими підходами.
Ми, очоливши двадцятку в майбутній рік, активно працюватимемо з нашими партнерами, зробимо ці теми ключовими при дискусії наступного року і в ході підготовки, сподіваюся, зможемо домовитися про спільну роботу по цьому основному напряму.
ПИТАННЯ: Ми тут гадаємо, чи поїдете ви на літню Олімпіаду в Лондоні. Є різні версії. Можливо, ви обговорювали цю тему з паном Кемероном. Не могли б зараз внести ясність. Спасибі.
В. ПУТІН: А чого гадати. Запитали б – я б давно сказав. Російську делегацію при відкритті Олімпійських ігор в Лондоні очолюватиме голова уряду Російської Федерації Дмитро Анатолійович Медведєв. Я, швидше за все, теж побуваю на Олімпіаді. Я хочу приїхати на змагання по дзюдо, я про це учора панові Кемерону сказав. Він заявив, що буде радий мене бачити в Лондоні. Можливо, і побачимося з ним. В усякому разі, це буде приватна поїздка.
ПИТАННЯ: Володимир Володимирович, звучить, звичайно, незвично, але ви новачок на самітах Великої двадцятки. З іншого боку, це дає вам можливість без зайвого політичного, дипломатичного етикету сказати, що вам подобається, що не подобається, що потрібно поміняти, тим більше що Росія очолюватиме наступний саміт Великої двадцятки. Ви вважає, що можна поміняти, а що треба залишити?
В. ПУТІН: Мені здається, що можна було б більше уваги приділити ключовим питанням, заради яких двадцятка і створювалася. Я про це сказав на самому початку. Тобто приділити більше уваги питанням архітектури міжнародних фінансових відносин, світової економіки.
Ми повинні розуміти, що відбуватиметься в єврозоні. Ми повинні не лише розуміти, але і домовитися про те, що ми матимемо певний і більший вплив в МВФ, в інших інститутах фінансових. Ми повинні, якщо ми свої золотовалютні резерви розміщуємо в євро, в державних облігаціях деяких європейських держав, велику половину або близько половини – в доларах і в державних облігаціях Сполучених Штатів, нам би хотілося знати, що відбуватиметься з доларом після виборів президента Сполучених Штатів в листопаді поточного року, як Сполучені Штати вирішуватимуть проблеми, з якими вони стикаються і з цими викликами, які перед ними стоять, – борг-то державний 15 трильйон. Що буде з основною світовою резервною валютою, і до чого ми маємо бути готові?
Я вважаю, що ці питання мають бути в центрі уваги двадцятки. Повинен вам сказати(я вже про це згадував), колеги з розумінням відносяться і до наших озабоченностям, і до наших пропозицій розширити дискусію по цих ключових проблемах. Я в принципі задоволений.
ПИТАННЯ: У мене питання про вашу зустріч з Бараком Обамою. Останнім часом з’являються відомості про те, що США готові в самий найближчий час відмінити поправку Джексона-Веника, але їй на зміну, швидше за все, прийде так званий закон Магнитского з усіма витікаючими з цього наслідками для російсько-американських стосунків. Наскільки детально ця тема обговорювалася під час вашої бесіди з президентом США, і які аргументи ви привели йому в цій розмові?
В. ПУТІН: Цю тему ми обговорювали. Ніяких аргументів я не приводив. Тому що які можуть бути аргументи? Якщо Конгрес вирішить ухвалити цей закон, означає він його прикмет. Але це абсолютно різні речі. Поправка Джексона-Веника негативним чином позначається на торговельно-економічних зв’язках між Росією і Сполученими Штатами. Ну що там говорити? У нас із Сполученими Штатами об’єм торгівлі 32 мільярди. Це – ніщо. Це, вважай, нуль.
У нас з Китаєм об’єм торгівлі – 83,5 мільярда, з ФРН – 72 мільярди, а із США – 30 з невеликим. Куди це годиться? Та ще поправка Джексона-Веника або інші обмеження діють. Це в шкоду і економіці США, і економіці Росії, і на шкоду світовій економіці. Сподіваюся, що ця поправка, що дискримінує Росію на ринку США, буде скасована.
Тим більше що ми вступили тепер у світову організації торгівлі, і її збереження завдаватиме тільки збитку американським компаніям, працюючим на російському ринку, тому що тоді ті преференції, які матимуть інші країни СОТ в Росії, не поширюватимуться на Сполучені Штати. Сполучені Штати самі зацікавлені в тому, щоб відмінити цю поправку. Сподіваюся, що це станеться найближчим часом.
Що ж до закону, пов’язаного з трагедією Магнитского, – ну, якщо буде прийнятий, значить – буде. Ми не вважаємо, що це вимагає такої уваги з боку Конгресу, але якщо будуть якісь обмеження, пов’язані з якимись громадянами Росії на в’їзд до Сполучених Штатів, значить, будуть і відповідні обмеження на в’їзд до Російської Федерації енної кількості американців. Я не знаю, навіщо і кому це треба. Але якщо хтось це зробить, означає так і буде. Але це не наш вибір.
ПИТАННЯ: На ваш погляд, чи є в єврозоні тенденція до серйозного погіршення, і чи не тому Росія, наприклад, роздумує про виділення кредиту Кіпру. Друга частина питання : як Ви після наради двадцятки, на якій були присутніми, оцінюєте дії колег з Європи по подоланню цієї кризи?
В. ПУТІН: Я не думаю, що є якісь тенденції до погіршення положення в єврозоні. Навпаки, я вважаю, що ми маємо право розраховувати на зміну ситуації до кращого, хоча, звичайно, інституціональні причини цієї кризи доки не усунені.
Але що мене налаштовує на такий позитивний лад? Мене надихає підхід керівництва Єврокомісії, а ми не часто з ними погоджуємося, і ключових країн єврозони до того, як вони припускають вирішувати проблеми, що стоять перед ними. От як би там складно не було, але все-таки Європа прагне, як мені здалося, дозволити кризу шляхом виходу на рішення інституціональних проблем економіки шляхом наведення дисципліни і порядку у фінансах. Там, звичайно, йде дискусія усередині Євросоюзу. Поки остаточного рішення, я так розумію, до кінця не прийнято, але думаю, що вони відбудуться найближчим часом.
ПИТАННЯ: Відносно вашої розмови з Обамою. Хотіла б уточнити з приводу того, як у Вас склалося враження, чи варто нам розраховувати на поліпшення стосунків із США у разі, якщо Обама переможе на президентських виборах. І чи буде розв’язана така проблема, як ПРО?
В. ПУТІН: Гадаю, що проблема ПРО не буде вирішена незалежно від того, буде переобраний Обама або не буде. Сполучені Штати йдуть шляхом створення своєї власної системи протиракетної оборони вже не один рік. Я доки не бачу нічого, що могло б змінити їх підходів.
Я вважаю, що кардинально можна було б змінити ситуацію тільки у тому випадку, якщо б Сполучені Штати погодилися з нашою пропозицією: воно полягає в тому, щоб ми – і Росія, і Сполучені Штати, і Європа – були б рівноправними учасниками цього процесу.
Що це означає? Це означає, що усі три учасники цього процесу – Європа, США і Росія – спільно б створювали цю систему, спільно б мали можливість оцінювати витікаючі загрози і могли б спільно управляти цією системою, приймати рішення по її використанню. Ось це кардинальним чином би змінило ситуацію у сфері безпеки у світі. Але це зовсім не означає, що ми не здатні домовитися про якісь фрагменти цієї спільної роботи. Я думаю, що це можливо.
ПИТАННЯ: Я учора прочитав вашу статтю, яка була опублікована в мексиканській газеті El Universal. У цій статті ви підкреслили необхідність поліпшення, модернізації російської економіки для того, щоб притягнути іноземні інвестиції. У мене таке питання: хто або який політик для вас є моделлю? Останнім часом ви високо оцінюєте приклад реформатора Петра Столипіна.
В. ПУТІН: Діяльність Столипіна мені дуже подобається, він дуже багато що зробив для Росії. Але знаєте, у нас є така приказка: Не роби собі кумира. У нас, в історії Японії є видатні люди, і в історії Європи, Сполучених Штатів дуже багато цікавих людей, який кожен щось зробив для своєї країни і для зміцнення ситуації у світі взагалі. Тому у нас з вами багато прикладів для наслідування.
Будь ласка, завершальне питання, тому що якраз зараз повинен прийти мій колега Барак Обама і у вас буде можливість йому поставити питання.
ПИТАННЯ: Якраз протягом теми про Бараке Обамі. Ви провели багато зустрічей не лише з ним, у Вас тут з’явилися нові знайомі, зокрема прем’єр Нода(прем’єр-міністр Японії Есихико Нода). Відштовхуючись від цього: з ким би ви пішли в розвідку?
В. ПУТІН: Ні з ким. Я в розвідці вже давно не працюю. Ця сторінка мого життя перевернута. У мене тепер інші завдання. Я з ними піду на наступне засідання двадцятки в 2013 році в Санкт-Петербурзі. І вас усіх теж від щирого серця запрошую взяти участь в цій роботі.
Усього доброго. До побачення.
Публікується за текстом на сайті Gov.ru.