У мексиканському курортному містечку Лос-Кабос — основний день переговорів на саміті великої двадцятки. Політики і економісти обговорять збереження зони євро і вирішення боргових питань. Росію представляє президент Путін. Він вже провів декілька двосторонніх зустрічей, у тому числі — з американським колегою Бараком Обамою. За цими переговорами стежили з особливим інтересом. Путін і Обама зустрічалися останній раз три роки тому під Москвою. Після цього Путін не поїхав в Кемп-Девид, а Обама відмінив візит у Владивосток. Деякі газети навіть писали про початок нової холодної війни.
На вході в резиденцію американського президента російську делегацію зустрічав шаховий стіл і скляні серця, розвішені на деревах. Готель Обами називається Еsperanza, що в перекладі з іспанського — надія. Тут і пройшла зустріч з Путіним. Особливих надій на успіх російсько-американських переговорів, здається, не було ні у однієї із сторін — надто багато гострих проблем. На зустріч заклали годину з невеликим, йшла вона майже два, і у результаті лідери заявили — розмова була успішною.
Ми змогли поговорити з питань безпеки. Обговорили питання двосторонніх економічних стосунків. Ми поговорили і про міжнародні проблеми, включаючи і сирійську. На мій погляд, ми знайшли багато точок зіткнення з усіх цих питань. І продовжимо наші контакти збільшувати і на рівні наших експертів, міністрів, — розповів Володимир Путін.
Охолодити атмосферу російсько-американських стосунків, що дещо розжарилася останнім часом, вдалося. Путін і Обама домовилися, що проблемні питання не повинні заважати в розвитку тих областей, де складнощів немає. Ну, а там, де напруга існує, — продовжувати шукати способи, як його зняти.
Ми обговорили питання із приводу ПРО і домовилися продовжувати роботу по їх рішенню. Звичайно, поговорили по сирійській проблематиці. І погодилися в тому, що необхідно добитися припинення насильства в цій країні, що потрібний політичний процес. Ну, а в нашій економічній взаємодії головний пріоритет — відміна поправки Джексона-Веника, — повідомив Обама.
Проте Обама вважав за краще не згадувати, що деякі американські сенатори хочуть замість поправки Джексона-віника ухвалити інший дискримінаційний закон – за так званим списком Магнитского. Він має на увазі візові і економічні санкції проти тих осіб, яких в США вважають нібито причетними до смерті юриста.
У Москві і Вашингтоні розуміють — законодавчий розвиток цієї ситуації неминуче приведе до заходів у відповідь. Нелогічно пов’язувати разом і ставити на одну полицю поправку Джексона-Веника і закон Магнитского, — заявляє прес-секретар президента РФ Дмитро Пісків.
Переговори Путіна і Обами, що істотно перевищили відведений ним ліміт, у результаті привели до ситуації, коли прем’єрам Великобританії і Японії довелося чекати. І вони чекали. Японський лідер – ще і тому, що дуже хотів познайомитися: з Путіним він говорив по телефону, але зустрічається уперше.
Стосунки між нашими країнами розвиваються поступально і, в цілому, знаходяться на підйомі. В той же час я повинен констатувати, що об’єм торговельно-економічних зв’язків доки далеко не відповідає нашим можливостям. Готовий обговорити з вами і інші питання, у тому числі питання стратегічного характеру, — звернувся до японського прем’єра Володимир Путін.
Будучи лідерами Японії і Росії, ми з вами ділимо загальну відповідальність за забезпечення безпеки і процвітання цього регіону. І в той же час ми розділяємо один загальний потяг — дзюдо. І на честь нашої зустрічі я приготував вам в подарунок форму японської олімпійської команди, — розповів, у свою чергу, Есихико Нода.
Спасибі велике. Аригато!, — відреагував російський лідер.
Журналісти бачать тільки перші хвилини таких зустрічей, і зрозуміло, що за кадром японський прем’єр, швидше за все, підняв тему Курильських островів — це питання традиційне.
Британський лідер визнав потрібним перед камерами говорити про головну міжнародну тему. Гостро стоїть питання про жахливу ситуацію в Сирії, і я вважаю, що нам необхідно добитися єдності з цього питання, — відмітив Кемерон.
Потім ще були переговори з президентом Бразилії, з прем’єром Туреччини — усі ці країни, зрозуміло, грають ключові ролі у світовій економіці.
На саміт великої двадцятки німецький канцлер Ангела Меркель приїжджає у хорошому настрої, адже єврозоні начебто подарований передих — Греція вибрала той уряд, який обіцяє виконувати умови кредиторів. Проте бар’єрів, об які може спіткнутися весь світ, залишається не просто багато — їх стає лише більше.
Чи не впаде до ями боргової кризи Францію? І чи вдасться і далі світовій економіці рятуватися від катастрофи лише завдяки захисній парасольці з масованих вливань ліквідності? Засідання великої двадцятки йтиме 2 дні. Частина лідерів публічно заявляють, що треба, нарешті, робити конкретні заходи, щоб лікувати світову економічну хворобу, а не тільки її симптоми.
Вже ціла низка європейських країн не оголошує себе банкротами тільки із-за регулярних грошових ін’єкцій з боку здорових економік. Проте чим більше таких реанімуючих уколів, тим вище шанс у останніх оплотів фінансової стабільності самим напоротися на гострі шпильки боргової кризи. І, здається, безболісного виходу з ситуації просто не існує. Але світові лідери все ж спробують його знайти.